среда, 1 февраля 2023 г.

28.02.2023 Ознайомлення з оперативною та технічною документацією , правилами ведення журналів . Огляд обладнання та пристосувань при прийманні та здаванні зміни. Контроль стану робочого місця та обладнання згдіно вимог охорони праці

 Для забезпечення належного обслуговування та експлуатації елек троустановок у споживача повинна бути така технічна документація:

  • затверджена проектна документ ація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами;
  • однолінійні схеми первинних і вторинних електричних з’єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи електрообладнання;
  • акти випробувань та вимірювань електроустановок;
  • акти прийняття електроустановок в експлуатацію, виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з’єднань;
  • акти розмежування електричних мереж за балансовою належністю та експлуатаційною відповідальністю між споживачем і електропередавальною організацією;
  • технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об’єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації;
  • інструкції з експлуатації електроустановок.

 

Крім того, у споживача мають бути:
а) посадові і нструкції, інструкції з охорони праці та пожежної безпеки на кожному робочому місці, програми підготовки працівників (які, як правило, є у кожному структурному підрозділі підприємства чи самостійної виробничої дільниці споживача);

б) договори про постачання електричної енергії, а в разі передавання електричної енергії послідовно мережами декількох суб’єктів господарювання — договори про спільне використання технологічних електричних мереж (про технічне забе зпечення електропостачання споживача).  

Для структурного підрозділу підприємства чи самостійної виробничої дільниці споживача необхідно мати:

  • паспортні карти або журнали з переписом електроустановок та засобів захисту із зазначенням їх технічних даних, а також присвоєними їм інвентарними номерами (до паспортних карт або журналів додаються протоколи та акти випробувань, рмонту і ревізії обладнання);
  • креслення електрообладнання, електроустановок і споруд, комплекти креслень запасних частин, виконавчі креслення трас повітряних та кабельних ліній;
  • креслення підземних кабельних трас і заземлювальних пристроїв з прив’язками до будівель і постійних споруд, а також із зазначенням місць установлення з’єднуваль них муфт кабелів і перетинів їх з іншими комунікаціями;
  • загальні схеми електропостачання, складені для споживача в цілому та для окремих цехів і дільниць;
  • комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху, дільниці;
  • акти або письмові розпорядження керівника споживача про розмежування електричних мереж за балансовою належністю і експлуатаційною відповідальністю між структурними підрозділами.

 

Для кожної електроустановки повинні бути складені і затверджені особо ю, відповідальною за електрогосподарство, та узгодж ені в установленому порядку однолінійні схеми електричних з’єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи обладнання.

Усі зміни в схемах електро установок, зроблені під час експлуатації, повинні відображатись у схемах і кресленнях та бути підтверджені записами в оперативному журналі, які вказують причину і дату внесення змін та прізвище особи, яка внесла зміни.

Відомості про зміни в схем ах мають доводитися до відома всіх працівників (із записом в оперативному журналі), для яких є обов’язковим знанн я цих схем.

Електричні (технологічні) с хеми повинні переглядатися особою, відповідальною за електрогосподарство, на їх від-повідність фактичним експлуатаційним схемам не рі дше одного разу на три роки, режимні схеми — не рідше одного разу на рік з відміткою в них про перевірку.

Комплект необхідних схем еле ктропостачання повинен бути на робочому місці в особи, відповідальної за електрогосподарство.

Комплект оперативних схем ел ектроустановок даного цеху, дільниці та електроустановок, електрично з’єднаних з іншими цехами і дільницями, повинен зберігатись у чергового цеху, дільниці.

Основні електричні схеми електроустановки вивішуються на видному місці в приміщенні даної електроустановки.

Порядок експлуатації електроу становок споживачів, які безпосередньо підключені до мережі електропередавальної організації, установлюється положенням про взаємовідносини оперативних працівників споживача з працівниками електропередавальної організації, яке узгоджене з цією організацією.

Забороняється підключення електроустановок споживача до мережі електропередавальної організації без затвердження такого положення.

У споживачів, що мають особливі умови виробництва, повинні бути розроблені інструкції з експлуатації цих електроустановок та інструкції з охорони праці і пожежної безпеки для електротехнічних працівників, що обслуговують електроустановки.

Ці інструкції затверджуються керівником споживача з урахуванням характеру і технології виробництва, особливостей обладнання тощо.

Завантажте: 

Журнал обліку електрообладнання

Журнал дефектів і неполадок електрообладнання

Крім того, у таких споживачів має бути комплект необхідних засобів індивідуального захисту.

У посадових інструкціях повинні бути вказані:

  • нормативні документи, які регламентують порядок технічної експлуатації електроустановок споживачів;
  • перелік інструкцій з експлуатації електроустановок, охорони праці, пожежної безпеки, схем і пристроїв електрообладнання, знання яких є обов’язковими для особи, яка обіймає відповідну посаду;
  • вимоги до працівника щодо групи з пожежної безпеки;
  • строки перевірки знань;
  • права, обов’язки та відповідальність працівника;
  • виробничі (службові) взаємовідносини з посадовими особами вищого рівня, підлеглими та іншими працівниками.

 

У разі зміни стану, умов експлуатації чи складу електроустановок до інструкцій вносяться відповідні зміни. З цимизмінами під підпис та із записом у журналі інструктажу ознайомлюються працівники, для яких є обов’язковим знання цих інструкцій.

На кожній виробничій дільниці, у цеху має бути комплект необхідних інструкцій. Повний комплект інструкцій повинен зберігатися у особи, відповідальної за електрогосподарство цеху чи дільниці, а необхідний комплект — у працівника на робочому місці.

Інструкції переглядаються не рідше одного разу на 3 роки.

На робочих місцях оперативних працівник ів залежно відструктури управління електрогосподарством, особливостей умов виробництва (на підстанціях, у РУ або приміщеннях, відведених для працівників, які обслуговують електроустановки) необхідно вести таку документацію:

  • оперативну схему або схему-макет;
  • оперативний журнал;
  • бланки нарядів-допусків на виконання робіт в електроустановках;
  • бланки перемикань;
  • перелік складних перемикань;
  • перелік інвентарних засобів захисту;
  • журнал дефектів та неполадок на електроустановках;
  • журнал заявок на виведення у ремонт електрообладнання;
  • журнал показів засобів вимірювальної техніки і електролічильників;
  • журнал обліку споживання електричної енергії, півгодинних вимірів навантаження в години максимуму електропередавальної організації;
  • перелік робіт, що виконуються в порядку поточної екс-плуатації;
  • журнал обліку інструктажів;
  • журнал обліку протиаварійних тренувань та протипожежних тренувань;
  • журнал пристроїв релейного захисту, автоматики і телемеханіки;
  • журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями;
  • комплект виробничих інструкцій, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки;
  • журнал видачі та повернення ключів від приміщень з електроустановками;
  • список електроустановок, що перебувають в оперативному керуванні та/або віданні оперативних працівників вищого рівня;
  • положення про порядок взаємовідносин з оперативними працівниками електропередавальної організації;
  • списки працівників:

а) які мають право оформляти розпорядження та наряди на виконання робіт;
б) які мають право одноосібного огляду електроустановок та електротехнічної частини технологічного електро-обладнання;
в) які мають право давати оперативні розпорядження та вести оперативні переговори (керівні чергові працівники у зміні);
г) які мають право виконувати оперативні перемикання;
ґ) ві дповідальних оперативних працівників електропередаваль ної організації;
д) які мають право бути допускачем, керівником робіт, нагля дачем, членом бригади;
е) допущених до перевірки підземних споруд на наявність газу.

Крім того, на робочому місці оперативних працівників мають бути:

  • інструкція про порядок дії працівників у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж;
  • повідомлення електропередавальної організації про встановлення граничних величин споживання електричної енергії та потужності, а також графіки обмеження та аварійного відключення споживачів;
  • затверджений у встановленому порядку перелік заходів зі зниження навантаження в години контролю максимуму електричної потужності;
  • розроблені та затверджені регулювальні заходи щодо зниження споживання електричної енергії та потужності для забезпечення встановлених режимів електроспоживання відповідно до доведених графіками обмеження;
  • документи щодо допустимих на робочому місці параметрів факторів виробничого середовища: мікроклімату, шуму, освітленості, рівнів електромагнітних полів тощо  згідно з державними санітарними нормами.

 

Залежно від особливостей умов виробництва обсяг оперативної док ументації може бути доповнений за рішенням керівника споживача чи особи, відповідальної за електрогосподарство.

Документацію періодично (у встановлений на підприємстві строк, але не рідше одного разу на місяць) повинні переглядати працівники (керівники і спеціалісти, які зобов’язані вживати заходів щодо усунення виявлених дефектів і порушень).

Документація, діаграми реєструвальних контрольно-вимірювальних приладів, відомості показів розрахункових електролічильників, вихідні документи, які формуються оперативно-інформаційним комплексом автоматизованої системи керування електрогосподарством споживача, належать до документів обліку та підлягають зберіганню в установленому порядку.

21.02.2023 Складання рознімних та не рознімних з.єднань

 З'єднання деталей

 

1. Загальні відомості про з'єднання деталей.

 

Під час складання будь-якого виробу (автомобіля, металорізального верстата, радіоприймача, фотоапарата, велосипеда тощо) головним видом робіт є виконання різних з'єднань деталей. Складання двох чи декількох деталей можна виконати у вигляді нерухомого чи рухомого з'єднання їх. Нерухомо з'єднані деталі зберігають незмінне взаємне положення, а рухомо з'єднані спряжені деталі мають змогу певного взаємного переміщення.

 

Крім того, з'єднання деталей у виробі можуть бути нерознімними (нерозбірними) чи рознімними (розбірними). Нерознімні з'єднання застосовують у тих випадках, коли при експлуатації виробів розбирання з'єднаних деталей не передбачено. Якщо за умовами експлуатації необхідно здійснювати розбирання з'єднань, їх виконують рознімними.

 

2. Рухомі з’єднання.

 

Рухомі з'єднання є розбірними (нерознімні рухомі з'єднання трапляються дуже рідко) і виконують їх за допомогою ходових різьб, а також спряженням сферичних і конічних поверхонь. Нерухомі рознімні з'єднання досить різноманітні: до них належать різьбові, шліцьові (зубчасті) і шпонкові з'єднання, а також з'єднання за допомогою штифтів та шплінтів. Нерухомі нерознімні з'єднання здійснюються різними способами: зварюванням, паянням, склеюванням, за допомогою заклепок, запресовуванням (чи напресовуванням), розвальцьовуванням і завальцьовуванням.

 

Способи здійснення та конструктивні особливості виконання з'єднань деталей можуть бути досить різноманітними. Але, незважаючи на існування цієї різноманітності, види спряження поверхонь з'єднуваних деталей надто обмежені.

 

Спряження деталей при їх взаємодії у будь-якому виробі здійснюється по циліндричних, конічних, сферичних, плоских і гвинтових поверхнях.

 

Циліндричні спряження найпоширеніші.

 

 

 Вони застосовуються у механізмах обертового і перетворювального руху — опорах валів, при установці втулок у корпусах, з'єднанні шківів чи зубчастих коліс з валами. З'єднання деталей по циліндричній поверхні можуть бути рухомими і нерухомими. На складальних кресленнях для таких з'єднань вказують: діаметр спряжених поверхонь і умовні позначення полів допусків отвору та вала, які утворюють посадку.

 

Конічні спряження використовують для трьох типів з'єднань: щільних (герметичних), рухомих і нерухомих.

 

 

Щільні, чи герметичні, з'єднання застосовують в арматурі трубопроводів (пробкові крани), у клапанних пристроях різних регуляторів, насосів тощо.

 

Спряження по сферичній поверхні утворює тільки рухомі з'єднання, які застосовуються у конструкціях клапанів, шарнірах, самоустановлюваних опорах, кульових з'єднаннях трубопроводів тощо.

 

 

Плоскі, чи пазові, спряження складаються звичайно з двох паралельних чи похилих площин, де дві взаємозв'язані площини однієї деталі охоплюють дві площини іншої. При цьому спряження деталей здійснюється по плоскій поверхні. Площини охоплювальної деталі утворюють паз найчастіше прямокутного профілю. Профіль перерізу охоплюваної деталі відповідає профілю паза. При цьому спряжувальним розміром з'єднання є ширина паза. Прикладами такого спряження може бути спряження поршневих кілець по ширині у пазах поршня, спряження типу «ластівчин хвіст», а також шпонкові та шліцьові з'єднання.

 

 

Спряження по гвинтовій поверхні утворює різьбове з'єднання. Таке з'єднання одержують внаслідок загвинчування двох деталей зі зовнішньою і внутрішньою різьбою. Залежно від типу різьби, яка є на спряжуваних поверхнях, різьбове з'єднання може бути кріпильним (нерухомим) чи рухомим.

 

Одна з деталей різьбової пари, яка має зовнішню різьбу, називається гвинтом, інша (з внутрішньою різьбою) — гайкою.

 

 

Використання ходових різьб забезпечує вільне переміщення однієї деталі по іншій. Ходові гвинти використовуються в багатьох шкільних верстатах: свердлильному, токарно-гвинторізному, фрезерному (на. Рис.)

 

 

За допомогою ходової різьби здійснюється переміщення рухомої частини добре відомого всім пристрою — лещат.

 

2.    Рознімні з'єднання.

 

Характерною особливістю рознімних з'єднань є те, що вони допускають розбирання і повторне складання з'єднуваних деталей без їх руйнування і пошкодження. До головних різновидностей рознімних з'єднань деталей належать:

 

·                   різьбові з'єднання, які одержують нагвинчуванням однієї деталі на іншу чи за допомогою стандартних деталей з різьбою;

 

 

·                   шпонкові з'єднання, що утворюються за допомогою деталей певної форми, які входять одночасно у паз вала та у паз охоплюючої його деталі;

 

 

·                   зубчасті (шліцьові) з'єднання — спряження втулок з валами, які утворюються за допомогою виступів на валу і западин такого ж профілю у втулці;

3.    Нерознімні з’єднання.

 

Характерною особливістю нерознімних з'єднань є відсутність можливості роз'єднати їх без руйнування чи значного пошкодження з'єднуваних чи з'єднувальних деталей.

 

До головних різновидностей нерознімних з'єднань належать:

 

·               з'єднання заклепками — металеві стержні з головками, які вставляються в отвори з'єднуваних деталей і розклепуються у цьому положенні;

 

 

 ·               зварні з'єднання, де жорсткий зв'язок між деталями виникає внаслідок плавлення металу (розплавляються частини деталей та дріт або металевий стрижень електрода);

 

 

·               з'єднання паянням, коли деталі у нагрітому стані скріплюються одна з одною за допомогою додаткового легкоплавкого сплаву – припою (розплавляється лише припій);

 

·               клейові з'єднання, які здійснюються за допомогою тонкого шару швидко твердіючого складу (клею).

 

 До нерознімних з'єднань також відносять з'єднання запресовуванням, розвальцьовуванням, з'єднання зшиванням, посадки з натягом та інші.  

14.02.2023 Прийом нарізання різьби

 

ПРИЙОМИ НАРІЗУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ РІЗЬБИ ВРУЧНУ

Нарізування різьблення мітчиком. Після підготовки отвору під різьбу і вибору воротка деталь закріплюють у лещатах, чорновий мітчик змазують і в вертикальному положенні (без перекосу) вставляють в нарізується отвір. Одягнувши на мітчик комірець і злегка притискаючи його до деталі лівою рукою, правою обережно повертають вороток вправо до тих пір, поки мітчик НЕ вріжеться в метал і його положення в отворі НЕ стане стійким. Потім комірець беруть двома руками і плавно обертають. Після одного-двох повних обертів зворотним рухом мітчика приблизно на чверть обороту ламають стружку, що значно полегшує процес різання. Закінчивши нарізування, обертанням воротка у зворотний бік викручують мітчик з отвору або пропускають його наскрізь.

Другий і третій мітчики смазйвают маслом і вводять в отвір без воротка; тільки після того як мітчик правильно встановиться по різьбі, накладають комірець і продовжують нарізування різьблення.

Якщо отвір під різьбу занадто мало, перший мітчик відчуває дуже великий опір різанню. В цьому випадку різьбу потрібно нарізати короткими рухами, повертаючи мітчик не більше ніж на 'Д окружності, і відразу ж після повороту дробити стружку зворотним рухом воротка. Якщо все ж подальше просування мітчика стане неможливим, слід вивернути мітчик з отвору і встановити причини, що ускладнюють його обертання. Утруднене нарізування може бути викликано затупленням мітчика або засміченням отвори металевою стружкою.

При нарізанні глибоких отворів необхідно в процесі різання два-три рази повністю вигвинчувати мітчик і очищати його від стружки, так як надлишок стружки в канавках може викликати поломку мітчика або зрив різьби.

Особливо обережно потрібно нарізати різьбу в дрібних глухих отворах невеликого діаметру, в яких при нарізанні різьби майже все навантаження припадає на третій мітчик, що має короткий забірний конус.

Нарізування різьби плашками. Перед нарізуванням різьблення кінець стержня на всю довжину нарізки обточують або обпилюють до необхідного діаметра, на самому кінці знімають фаску: Стрижень під різьбу повинен мати чисту поверхню; не можна нарізати різьбу на стрижнях, покритих окалиною або іржею, так як в цьому випадку сильно зношуються плашки.

При нарізуванні різьблення плашками, як і при нарізанні мітчиками, в результаті деформації під дією сили різання метал деталі починає «текти» і заготівля збільшується в діаметрі. При збільшенні діаметра нарізається стержня збільшується і тиск на зуби плашки, вони сильніше нагріваються і до них прилипають частки металу, що призводить до зриву різьблення або поломки зубів плашки. Для запобігання цим явищам та отримання доброякісної різьблення при виготовленні стрижня (болти, шпильки і т. П.) Його роблять на 02-04 мм менше зовнішнього діаметра різьби. Якщо ж діаметр стержня буде значно меншим, ніж діаметр зовнішньої різьби, то різьблення вийде неповною. Значення рекомендованих діаметрів при нарізанні різьби плашками наведені в таблицях технічних довідників.

Перед нарізуванням різьблення стрижень закріплюють в лещатах так, щоб його кінець виступав над рівнем губок лещат на 15-20 мм більше довжини нарізається частини. Потім на торець стрижня накладають закріплену в воротки плашку і з невеликим натиском починають нарізати різьблення, повертаючи комірець короткими рухами вправо. Перші 1-15 нитки різьблення можна різати без змащення, таю як сухий метал плашка захоплює легше (не ковзає); потім стрижень змащують і продовжують обертати комірець або Клупи, як і при нарізанні різьби мітчиком, т. е. на один-два оберти вправо і півоберта вліво для ламання стружки.

На початку нарізування різьблення плашками необхідно робити деякий тиск на плашку вниз (при робочому ході) і стежити за тим, щоб плашка врізалася в стрижень без перекосу; в процесі нарізування тиск на обидві руки має бути рівномірним. При перекосі плашки профіль різьблення спотворюється, а зуби її можуть зламатися.

Розсувні плашки в КЛУПП в процесі нарізування слід підтискати тільки на початку проходу; після проходу по всій довжині нарізки Клупи «зганяють» у зворотний бік, потім знову тиснуть плашки гвинтом і проходять різьблення вдруге. Підтискати плашки на середині стрижня не слід. Розсувними плашками різьблення нарізають за кілька проходів. При необхідності отримати точні і чисті різьблення на стрижнях їх слід нарізати двома плашками (чорновий і чистовий).

Нарізування різьби на трубах виробляють при закріпленої в горизонтальному положенні (в притиску) трубі.

При визначенні довжини різьблення в процесі її нарізування Клупи не знімають, вимір ведуть масштабної лінійкою від торця плашки з урахуванням її ширини. З метою обмеження довжини різьби при нарізанні на кінець труби впритул до притиску надягають трубчастий упор, що перешкоджає переміщенню КЛУПП після того, як необхідна довжина різьблення буде пройдена плашками КЛУПП. Після нарізування різьблення Клупи з плашками слід ретельно протерти і змити оліфу, а потім змастити його мінеральним маслом і здати в інструментальну комору.

Як охлаждающе-змащувальних рідин при нарізанні різьби на деталях зі сталі застосовуються емульсії, оліфа або масло (варене лляне); на деталях з алюмінію - гас; на деталях з міді - скипидар; нарізування різьблення на бронзових- і чавунних деталях можна виробляти всуху.

 

07.02.2023 Різання металу . Обпилювання металу

 

https://danube.pto.org.ua/index.php/component/k2/item/140-tema-1-6-osnovi-slyusarnoji-spravi-1-5-obpilyuvannya-ta-shabrennya-metalu урок з посиланням

31.01.2023 випрямляння металу обпилювання металу

 https://studfile.net/preview/7363100/page:5/ перейдіть за посиланням

24.01.2023 Площинне розмічання , рубання металу


перейдіть за посиланням https://danube.pto.org.ua/index.php/component/k2/item/139-tema-1-6-osnovi-slyusarnoji-spravi-1-4-rubannya-ta-rizannya-metalu

17/01/2023 Особиста безпека в процесі виконання робіт в навчальних майстернях та на виробництві. Ознайомлення з засобами індивідуального та колективного захисту , уміння правильно їх застосовувати

 

Інструкція
з охорони праці для електрика


1. Загальні положення інструкції з охорони праці для електрика

1.1. Інструкція з охорони праці для електрика розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року, з урахуванням «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 р. № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 13.02.2012 р. №91, «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 р. № 4.
1.2. Всі положення даної інструкції з охорони праці поширюються на електриків освітньої установи, які виконують роботи з ремонту та обслуговування електроустаткування.
1.3. До самостійної роботи електриком з ремонту та обслуговування електроустаткування (далі електрик) допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:

  • медичний огляд;
  • вступний інструктаж;
  • навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань Правил улаштування електроустановок;
  • первинний інструктаж на робочому місці.

При ремонті і обслуговуванні електрообладнання напругою до 1000 В електрик повинен мати групу з електробезпеки не нижче III, а понад 1000 В - не нижче IV.
1.4. Електрик зобов'язаний:
1.4.1. Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки і вимог правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.
1.4.2. Правильно застосовувати індивідуальні та колективні засоби захисту, дбайливо ставитися до засобів індивідуального захисту.
1.4.3. Негайно повідомляти завгоспа про будь-який нещасний випадок, що трапився в освітній установі, ознаки професійного захворювання, а також ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей.
1.4.4. Знати терміни випробування захисних засобів і пристосувань, правила експлуатації, догляду та користування ними. Не дозволяється використовувати захисні засоби і пристосування з простроченим терміном перевірки.
1.4.5. Виконувати тільки доручену роботу.
1.4.6. Дотримуватися вимог інструкцій по експлуатації обладнання.
1.4.7. Знати місцезнаходження засобів надання першої допомоги, первинних засобів пожежогасіння, головних і запасних виходів, шляхи евакуації в разі аварії або пожежі.
1.4.8. Знати норми перенесення грузів вручну.
1.4.9. Знати номери телефонів медичної установи і пожежної охорони.
1.4.10. Утримувати робоче місце в чистоті і порядку.
1.5. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це особисто або через інших осіб заступнику з АГЧ або керівнику навчального закладу.
1.6. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому, викликати працівника медичної служби.
1.7. При виявленні пожежі або загоряння необхідно:

  • негайно повідомити в пожежну охорону, завгоспу та керівнику навчального закладу;
  • знеструмити обладнання в зоні пожежі або загоряння;
  • приступити до гасіння осередку пожежі, наявними засобами пожежогасіння.

1.8. Перебуваючи на роботі, електрик зобов'язаний дотримуватися таких вимог:

  • не сідати і не спиратися на випадкові предмети і огорожі;
  • не підніматися і не спускатися бігом по сходових маршах;
  • не торкатися до електричних проводів, кабелів електротехнічних установок.

1.9. Звертати увагу на знаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Заборонний знак безпеки з пояснювальним написом «Не вмикати - працюють люди!» має право зняти тільки той працівник, який його встановив. Забороняється включати в роботу обладнання, якщо на пульті управління встановлений знак безпеки з пояснювальним написом «Не вмикати - працюють люди!».
1.10. При пересуванні по території установи необхідно дотримуватися таких правил:

  • ходити тільки по перехідних доріжках, тротуарах;
  • при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається.

1.11. Приймати їжу слід тільки в спеціально обладнаних приміщеннях.
1.12. Забороняється вживання спиртних напоїв та поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
1.13. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами є:

  • напруга в електричній мережі;
  • гострі кромки інструментів;
  • стружки, частинки оброблюваного матеріалу;
  • підвищене фізичне навантаження;
  • підвищена (знижена) температура навколишнього повітря;
  • падіння електрика з висоти;
  • падіння предметів з висоти;
  • підвищений рівень шуму.

2. Вимоги безпеки для електрика перед виконанням робіт

2.1. Одягти справний спецодяг, перевірити справність засобів індивідуального захисту.
2.2. Перевірити наявність ключів від електрощитів, пультів управління, оперативної документації.
2.3. Перевірити справність інструментів, пристосувань, засобів колективного та індивідуального захисту.
2.4. Для перенесення інструменту використовується спеціальна сумка або переносний ящик. Перенесення інструменту в кишенях забороняється.
2.5. Переконатися в достатньому освітленні робочого місця, відсутності електричної напруги на відремонтованому обладнанні.
2.6. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.
2.7. Видалити із зони проведення робіт сторонніх осіб і звільнити робоче місце від сторонніх матеріалів та інших предметів, обгородити робочу зону і встановити знаки безпеки.
2.8. При виявленні несправності обладнання, інструменту, пристосувань, засобів індивідуального або колективного захисту, робочого місця як перед початком роботи, так і під час роботи, повідомити керівника і до усунення неполадок до роботи не приступати. Користуватися несправними, з вичерпаним терміном випробування інструментами, пристосуваннями, засобами індивідуального або колективного захисту забороняється.
2.9. Для виконання спільної роботи декількома особами повинен призначатися старший працівник, який забезпечує узгодженість дій і дотримання вимог безпеки.

3. Вимоги безпеки під час виконання електриком робіт

3.1. Помітивши порушення вимог безпеки іншим працівником, не залишатись байдужим, а попередити робітника про небезпеку.
3.2. Не допускати на робоче місце осіб, не пов'язаних з ремонтом, не відволікатися розмовами, пам'ятати про небезпеку ураження електричним струмом.
3.3. При появі декількох несправностей в електрообладнанні усувати несправності в порядку черговості або за вказівкою керівника, якщо це не тягне небезпеку ураження персоналу електричним струмом або псування устаткування.
3.4. Перед зняттям електрообладнання для ремонту зняти напругу в мережі не менше ніж у двох місцях, а також видалити запобіжники. Приступати до зняття електрообладнання слід, переконавшись у відсутності напруги, вивісивши плакат «Не включати - працюють люди!» на рубильник або ключ управління.
3.5. Розбирання і складання електрообладнання робити на верстатах, стелажах, підставках, спеціальних робочих столах або стендах, які забезпечують їх стійке положення.
3.6. Гайкові ключі застосовувати за розміром гайок або болтів, не застосовувати прокладки між ключем і гайкою, не нарощувати ключі трубами та іншими предметами.
3.7. Випресовку і запресовку деталей робити за допомогою спеціальних знімачів, пресів і інших пристосувань, що забезпечують безпеку при виконанні цієї роботи.
3.8. Оброблювану деталь надійно закріплювати в лещатах або в іншому пристосуванні. При рубанні, карбуванні та інших роботах, при яких можливе відлітання частинок матеріалу, користуватися окулярами або маскою.
3.9. Зварювання та паяння проводити в захисних окулярах, з включеною вентиляцією.
3.10. Перед випробуванням електрообладнання після ремонту воно повинно бути надійно закріплене, заземлено (занулено), а обертові і рухомі частини закриті огородженнями.
3.11. При отриманні заявки на усунення несправності записати в оперативному журналі:

  • час надходження заявки;
  • прізвище та посаду особи, яка подала заявку;
  • вид і місце появи несправності;
  • виконання технічних заходів по відключенню електроживлення;
  • час закінчення роботи з усунення несправності і включення обладнання в роботу.

3.12. Виробляти обходи та огляд електрообладнання за затвердженим маршрутом, звертаючи увагу на правильність режимів роботи, стан і справність засобів автоматики.
3.13. Шафи, пульти управління повинні бути надійно закриті. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.
3.14. При ремонті і технічному обслуговуванні електроустаткування, що знаходиться під напругою, слід користуватися засобами захисту (інструмент з ізольованими ручками, діелектричні рукавички, покажчиком напруги), які повинні бути справні. На захисних засобах повинен бути порядковий номер і дата його випробування. Інструмент переносити в закритій сумці або ящику. Робота по ремонту та технічному обслуговуванні електрообладнання, що знаходиться під напругою, повинна проводитися двома працівниками, які мають групу з електробезпеки не нижче III.
3.15. Перед пуском тимчасово вимкненого обладнання, оглянути і переконатися в готовності до прийому напруги і попередити працюючий персонал про наступне вмикання.
3.16. Під час роботи постійно підтримувати порядок на робочому місці, не допускати його захаращеності і не захаращувати сторонніми предметами.
3.17. При заміні плавких запобіжників під напругою необхідно:

  • відключити навантаження;
  • надіти захисні окуляри і діелектричні рукавички, встати на діелектричний килимок;
  • пасатижами або спеціальним знімачами зняти запобіжники.

3.18. Застосування некаліброваних плавких вставок не допускається. Вставки повинні строго відповідати типу запобіжника, на якому вказано номінальний струм вставки.
3.19. При ремонті електроосвітлювальної апаратури ділянка, на якій ведеться робота, повинна бути знеструмлена. При заміні ламп розжарювання, люмінесцентних або ртутних низького і високого тиску, користуватися захисними окулярами.
3.20. Роботи в діючих електроустановках виробляти за нарядом-допуском або за розпорядженням енергетика.
3.21. При відсутності енергетика, електрик керується в своїй роботі Переліком робіт, виконуваних самостійно при обслуговуванні та ремонті електроустаткування напругою до 1000 В.
3.22. Відключення і включення електрообладнання проводитися по заявці згідно зі списком осіб, які мають право давати заявки на відключення та підключення електроустаткування, з обов'язковим записом в оперативному журналі.
3.23. При роботі із застосуванням етилового спирту для чищення робочої поверхні слід пам'ятати, що етиловий спирт - ЯД!
3.24. Зберігати спирт необхідно в посуді з кришкою, яка щільно закривається. Залишати в відкритому посуді після закінчення робіт або на ніч будь-яку кількість спирту заборонено.
3.25. При чищенні робочих поверхонь із застосуванням бензину слід надіти додатково гумові рукавички і пам'ятати, що бензин вибухонебезпечний і токсичний.
3.26. Роботи проводяться на робочому місці, обладнаному примусовою витяжною вентиляцією і піддоном. Під час роботи не допускати розливу бензину і його попадання на шкіру. При роботі дозволяється застосовувати не більше 0,5 літра бензину.
3.27. Після закінчення роботи з бензином необхідно:

  • бензин, який залишився, необхідно злити в металеву ємність з герметичною пробкою;
  • протерти насухо піддон і інструмент;
  • вимити руки і обличчя теплою водою і милом.

4. Вимоги безпеки для електрика після закінчення робіт

4.1. Відключити (від'єднати) електрообладнання, електроінструмент від мережі.
4.2. Прибрати інструменти, пристосування, засоби захисту у відведене для цього місце.
4.3. Привести в порядок майстерню, робоче місце. Інструмент і захисні засоби прибрати в шафу для зберігання. Зняти попереджувальні плакати та огорожі з відповідним записом в оперативному журналі. Сміття, обривки проводів, бронешлангів і т.п. прибрати в контейнери для сміття.
4.4. Привести в порядок спецодяг, очистити від пилу і бруду.
4.5. Про всі зауваження, дефекти, виявлені протягом робочого дня, повідомити завгоспа або керівника навчального закладу.

5. Вимоги безпеки для електрика в аварійних ситуаціях

5.1. При аварії або виникненні аварійної ситуації вжити заходів, що попереджають і усувають небезпеку.
5.2. Електрик повинен пам'ятати, що при раптовому відключенні напруги вона може бути подана знову без попередження. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії струму, дотримуючись правил електробезпеки, надати першу допомогу і викликати працівника медичної служби.
5.3. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону по телефону 101, заступнику з АГЧ і приступити до гасіння пожежі.
5.4. У всіх випадках при проведенні аварійних робіт слід виконувати всі технічні заходи, що забезпечують безпеку робіт.