Тема:Ремонт насосних установок.Ремонт розподільчих пристроїв. 06.03.2024 Насосна установка: сукупність насосного агрегату з комплектувальним обладнанням, змонтованим за певною схемою, що забезпечує роботу насоса. Різновиди насосних установок: 1!Гідропоршнева насосна установка: комплекс обладнання для підйому рідини зі свердловин за рахунок зворотно-поступального руху поршня свердловинного (глибинного) насоса, що приводиться в рух глибинним поршневим гідродвигуном з золотниковим перемикачем. Передача енергії до двигуна здійснюється потоком робочої рідини, що нагнітається з поверхні насосно-компресорними трубами (НКТ).
За способом установки глибинного агрегату Г.н.у. поділяються на:
- вільні (агрегат спускається в свердловину і виймається на поверхню потоком робочої рідини) і
- трубні (ці операції проводяться НКТ).
Продуктивність насосів досягає 800-1200 м³/доб., максимальний напір - 4500 м, коеф. корисної дії 0,4-0,6.
Г.н.у. ефективні в похилонаправлених, глибоких свердловинах, поширених на мор. промислах і в умовах Заполяр'я.
Гідропоршневі насосні установки розрізняються:
– за типом принципової схеми циркуляції робочої рідини (відкрита чи закрита);
– за принципом дії свердловинного насоса (одинарної, подвійної дії чи диференціальний);
– за принципом роботи гідродвигуна (диференціальної чи подвійної дії);
– за способом спуску заглибного агрегату (спускаються на колоні НКТ – фіксовані чи вільні – скидаються в свердловину);
– за кількістю гідропоршневих насосних агрегатів, що обслуговуються однією наземною установкою (індивідуальні чи групові).
Тип принципової схеми циркуляції робочої рідини визначає спосіб повернення робочої рідини на поверхню. В установках із закритою схемою рідина після здійснення нею корисної роботи з гідродвигуна окремим каналом піднімається на поверхню. Продукція шару, що виходить зі свердловинного насоса, піднімається своїм окремим каналом.
В установках із відкритою схемою рідина, вийшовши з гідродвигуна, змішується з рідиною, що виходить зі свердловинного насоса, і піднімається на поверхню по загальних каналах. Недоліком першої схеми є велика металоємність, оскільки від устя до заглибного агрегату необхідно спустити три герметичних трубопроводи: для подачі робочої рідини до агрегату, для її відведення і для підйому пластової рідини. Перевагою цієї схеми є незначні втрати робочої рідини, зумовлені тільки лише витоками із системи привода. Варто помітити, що продуктивність системи підготовки робочої рідини всієї установки значною мірою залежить від якості підготовки робочої рідини.
Установки з відкритою схемою мають меншу металоємність, оскільки припускають канали тільки для двох потоків рідини – згори-вниз – робочої, а знизу-нагору – суміші робочої і пластової рідини. Відповідно простіше й устаткування устя. Недоліком цієї системи є необхідність обробки великої кількості робочої рідини для наступної її подачі до напірної системи, що вимагає застосування складних і високопродуктивних систем для її підготовки.
Принципові схеми установок обох типів наведені на рисунку 1. У кожній із них двигун 1 пускає в хід силовий насос 2, який колоною труб 3 подає робочу рідину до двигуна 4. Свердловинний насос 5, що приводиться в дію двигуном 4, забирає пластову рідину зі свердловини і колоною труб 6 спрямовує її нагору. В установці з відкритою схемою робоча рідина з мотора піднімається на поверхню по колоні труб 6, а в установці із закритою схемою – окремою колоною 7.
В установці з відкритою схемою суміш пластової і робочої рідини з колони 6 спрямовується в пристрій підготовки робочої рідини 8, із якого очищена нафта трубопроводом 9 надходить на прийом силового насоса 2; а інша частина потоку разом з окремими домішками направляється в збірний промисловий колектор.
В установці із закритою схемою робоча рідина повертається в буферну ємність пристрою підготовки 8, відкіля трубопроводом 9 направляється на прийом силового насоса 2. Пластова рідина з колони 7 приділяється в збірний промисловий колектор, а невелика частина рідини (1-2%) по трубопроводу 10 направляється в пристрій підготовки 8 для компенсації втрат робочої рідини. 2!Гідромоніторна насосна установка: комплекс обладнання для розробки вибою струменем води і гідротранспортування гідросуміші, що утворюється. Складається з гідромоніторів і землесосної установки. Обладнання Г.-з.у., як правило, несамохідне. Використовується при веденні гідророзкривних і добувних робіт.
Г.-з.у. уперше застосована в 1928 при видобутку озокериту на пів-ві Челекен в Каспійському м. У незатоплених вибоях на кар'єрах зви-чайно використовують
Г.-з.у. з роздільним розміщенням гідромонітора і землесосної станції. У цьому випадку гідромонітор розташовують у вибої і переміщують в мі-ру посування вибою; за допомогою тракторів пересува-ють землесосну станцію (крок пересування 100—120 м).
Найефективнішою є робота групових Г.-з.у., продуктивність яких досягає 1600 тис. м³, коеф. використання робочого часу — 0,92. У затоплених вибоях застосовуються плавучі Г.-з.у. 3!Штангова насосна установка: комплекс обладнання для механізованого видобутку рідини (рідкого флюїду — води, нафти тощо) через свердловини за допомогою штангового насоса, який приводиться в дію станком-качалкою.
Максимальна довжина ходу точки підвішування штанг 1-6 м (баштові до 12 м), максимальне навантаження 10-200 кН, частота ходу у хвилинах від 5 до 15. Використовують електричні, рідко газові двигуни (на нафтовому газі від свердловини) потужністю до 100 кВт. Розподільчі пристрої: електроустановках напругою до 1 кВ роботи на збірних шинах РУ, розподільчих щитів, збірок, а також на приєднаннях перелічених пристроїв, по яких на збірні шини може бути подана напруга, повинні виконуватися за нарядом. На тупикових приєднаннях роботи допускається виконувати за розпорядженням.
При роботі в електроустановках, на яких напруга знята з усіх струмовідних частин, в тому числі з виводів ПЛ і КЛ, за умови, що замкнено вхід у сусідні електроустановки (збірки та щити напругою до 1 кВ можуть залишатися під напругою), допускається видавати один наряд для одночасної роботи на всіх приєднаннях.
Ремонтується електрообладнання РУ повинно бути відключено з видимим розривом кола з усіх боків, звідки на нього може бути подано напругу.
В електроустановках напругою до 1 кВ зняття напруги здійснюють відключенням апаратів з ручним приводом, а при наявності в схемі запобіжників - їх зняттям. При відсутності в схемі запобіжників помилкове включення апарату запобігають замиканням рукояток, замиканням дверей шафи, установкою між контактами апарату ізолювальних накладок. При роботі на обладнанні візки або у відсіку шафи КРУ візок з обладнанням необхідно викотити в ремонтне положення; шторку відсіку, в якому струмовідні частини залишилися під напругою, замкнути на замок і повісити плакат безпеки «Стій! Напруга »; на візку або в відсіку, де треба буде працювати, вивісити плакат «Працювати тут».
Під час проведення робіт зовні КРУ на підключеному до них устаткуванні або на ПЛ, що відходять і КЛ візок з вимикачем необхідно викотити в ремонтне положення з шафи, шторку або дверцята замкнути на замок і на них вивісити плакати «Не вмикати! Працюють люди "або" Не вмикати! Робота на лінії ».
При цьому допускається:
? при наявності блокування між заземлювальними ножами і візком з вимикачем встановлювати візок в контрольне положення після вмикання цих ножів;
? при відсутності такого блокування або заземлюючих ножів в комірках КРУ встановлювати візок в проміжне положення між контрольним і ремонтним за умови замикання її на замок. Візок може бути встановлений в проміжне положення незалежно від наявності заземлення на приєднанні.
Встановлювати в контрольне положення візок з вимикачем для випробування та роботи в колах керування і захисту дозволяється в тих випадках, коли роботи поза КРУ на ПЛ, що відходять і КЛ або на підключеному до них устаткуванні, включаючи механізми, з'єднані з електродвигунами, не проводяться або виконано заземлення в шафі КРУ.
Ремонтні роботи в розподільних електроустановках до 1 кВ з урахуванням їх мінімальних розмірів виконують за умови огородження поблизу робочого місця струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, до яких можливий випадковий дотик. Працювати треба в діелектричних калошах або на ізолюючої підставці або килимку, інструмент застосовувати з ізолюючими рукоятками. Забороняється працювати в зігнутому положенні, якщо при випрямленні відстань до струмоведучих невідключених частин буде менше 0,6 м. Неприпустимо, щоб необгороджені струмопровідні частини знаходилися позаду працюючого або з обох сторін.
Підмостки і драбини повинні бути справні. Застосування металевих драбин заборонено. Роботу із застосуванням драбин виконують удвох, один працівник повинен перебувати внизу.
У період виконання електроремонтних робіт забороняється:
? проводити роботу з електроінструментом, що не має подвійний ізоляції і живлення якого здійснюється напругою понад 42 В;
? розбирати електроінструмент і проводити будь-який ремонт електроінструменту.
Ремонтний інструмент слід зберігати в спеціально відведеному для нього місці. Електропаяльники необхідно встановлювати тільки на спеціальні металеві підставки.
Для зняття надлишків припою зі стрижня електропаяльника необхідно користуватися тканиною, подушкою з азбесту. Струшувати електропаяльник категорично забороняється. Зачистку стрижня електропаяльника і заміну нагрівального елементу можна робити тільки при відключенні електропаяльника від електромережі і в холодному його стані.
При випоюванні і висмикування проводів з соединителя слід надягати захисні окуляри, щоб уникнути попадання в очі або обличчя бризок розплавленого припою. Необхідно дотримуватися особливої ??обережності при лудінні жорстких проводів і жил кабелю, які можуть пружинити і при цьому розбризкувати розплавленийприпой. Не допускається занурення в тигель з розплавленим припоєм теплостійкою ізоляції та інших матеріалів, що виділяють при нагріванні токсичні леткі речовини, а також вологих матеріалів, так як при цьому може статися викид розплавленого припою. Перевіряють міцність кріплення тигля щоб уникнути можливого його перекидання, справність і надійність заземлення тигля.
Капітальні ремонти апаратури (РУ) передбачають, зовнішній і внутрішній огляди всіх елементів схеми; перевірку стану ізоляції апаратів і проводки; ревізію всіх апаратів, що входять в схему, відповідно до інструкцій по окремим апаратам; перевірку установок реле; перевірку дії всієї схеми без включення силових ланцюгів; перевірку дії всієї установки в роботі.
Поточні ремонти та огляди апаратів, які потребують більш частих перевірок, ніж вся установка в цілому, проводять за скороченою програмою.
Позапланові ремонти та огляди проводять після ліквідації аварії.
Планові ремонти проводять в наступні терміни:
| Щити, панелі, шафи і збірки управління ... ...1 раз на рік |
| Апаратура підйомно-транспортних механізмів ... ...2 рази на рік |
| Реле управління, контактори, пускачі ... ... Щомісяця |
| Контролери, командоапарати ... ... Огляд - під час прийняття зміни, ревізія - при плановій остановкемеханізма (але не рідше 1 разу на 4-6 міс) |
| Автоматичні вимикачі... ... Щомісяця |
До початку ремонтних робіт майстер повинен роз'яснити робочим особливості конкретного РУ і обстановку на ньому. Зокрема, слід вказати:
? шляхи проходу до кожного робочого місця, наявність небезпечних зон;
? порядок підключення електричних апаратів, інструменту;
? місця і порядок встановлення вантажопідіймального обладнання в ремонтній зоні;
? наявність поблизу діючих електроустановок та відповідних заходів безпеки.
У свою чергу, електромонтери перед початком роботи зобов'язані:
? перевірити справність свого інструменту, апаратури, пристроїв та розташувати їх у порядку, зручному і безпечному для користування;
? привести в порядок спецодяг, головні убори;
? оглянути і підготувати своє робоче місце, прибрати зайві предмети.
Апарати рубає типу встановлюють при ремонті так, щоб вони не могли замкнути ланцюг мимовільно під дією власної сили тяжіння. На приводах комутаційних апаратів потрібно чітко вказати положення включення і відключення. Апаратура розподільних пристроїв, щитів, збірок повинна бути доступна для огляду за умови, що щит управління включений в мережу. На панелях після ремонту апаратури повинні бути зроблені чіткі написи, що вказують, до якого агрегату вони відносяться. Такі написи повинні бути на лицьовій і зворотній сторонах панелі. Всі ключі, кнопки і рукоятки управління повинні мати написи, що вказують операцію, для якої вони призначені ("Увімкнути", "Вимкнути", "Додати" і ін.).
При ремонті рубильників (перемикачів) ретельно очищають контактні поверхні ножів і губок від бруду, кіптяви і частинок оплавленого металу. При сильних оплавлення губки або ножі замінюють новими, підтягують всі кріпильні деталі, шарнірні з'єднання, перевіряють стан пружин і пружних скоб; ослаблені пружини замінюють новими. Домагаються, щоб ножі входили в губки без ударів і перекосів, але з деяким зусиллям.
Контактна поверхня губки повинна щільно прилягати до відповідної поверхні ножа. Щуп товщиною 0,05 мм повинен входити в простір між губкою і ножем на глибину не більше 6 мм.
Глибину входу ножів в губки регулюють так, щоб у рубильника з важільним приводом ножі в умовах повного положенні не входили до контактної площадки губок на 3 мм. У той же час вся контактна частина ножа повинна увійти в губки. Неодночасність виходу ножів з контактних губок не повинна перевищувати 3 мм.
Кнопкові станції, кулачкові командоапарати, універсальні перемикачі і кінцеві вимикачі особливої ??регулювання не вимагають. Перевіряють тільки вільне переміщення рухомих частин, дотик і натискання контактів у включеному положенні, відповідність універсальних перемикачів і командоаппаратов схемами включення контактів. Ролики командоаппаратов повинні вільно обертатися.
У контакторів і магнітних пускачів включенням від руки при знятій напрузі перевіряють легкість ходу рухомої системи. При заїдання валу в підшипниках в останні через спеціальні отвори вводять 3-4 краплі машинного масла. Якщо після мастила вал провертається туго, то необхідно усунути перекіс в підшипниках, для чого послаблюють затяжку болтів, що кріплять підшипники, і знаходять положення, відповідне вільному ходу, потім знову затягують кріплять болти.
Необхідно перевірити щільність прилягання якоря і ярма магнітної системи, ретельно очистивши їх торцеві частини від бруду та іржі, що дозволяє уникнути вібрації і пов'язаного з нею підвищеного зносу апарату. Щільність прилягання якоря перевіряють щупом товщиною 0,05 мм. Короткозамкнений демпферний виток в прорізи сердечника повинен бути щільно затиснутий в своєму пазу і не повинен мати розриву.
Механічне блокування не повинна заважати повному включенню зблокованих апаратів. При включеному одному апараті потрібно переконатися в неможливості включення зблокованого апарату.
Комментариев нет:
Отправить комментарий